Вітаємо на сайті Тисменицької районної державної адміністрації

Спільна діяльність з нерезидентом: оподаткування отриманих доходів

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються Цивільним кодексом України, який встановлює, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Заробітна плата, яка виплачується юридичною особою застрахованій особі - іноземцю є базою нарахування єдиного внеску


Особливості регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, визначено ст. 54 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право», згідно з якою трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо:

1) іноземці та особи без громадянства працюють у складі дипломатичних представництв іноземних держав або представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;

2) іноземці та особи без громадянства за межами України уклали з іноземними роботодавцями - фізичними чи юридичними особами трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку ЄВ.

Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

Платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати ЄВ (п.1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, сума нарахованої заробітної плати (доходу), що виплачується юридичною особою застрахованій особі (фізичній особі, у т. ч. іноземцю) згідно трудового договору, є базою нарахування ЄВ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.03).

Не всі виплати, які здійснюють роботодавці, є базою нарахування ЄСВ


Відповідно до статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями визначена база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Телефонні розмови на підприємстві


Згідно з п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо з мобільних телефонів, які обліковуються на балансі юридичної особи (працедавця), працівником здійснюються виробничі розмови, то вартість цих розмов не розглядається як додаткове благо працівника.

Часткова оплата або постачання послуги: як відобразити у податковій накладній


Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок №1307).

Порядком №1307 передбачено, що податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 до граф 4 та 5 вносяться дані щодо одиниці виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

При складанні зведених податкових накладних у графі 4 вказується «грн».

Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах. У графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

Якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.

До графи 6 вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

При складанні податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

При складанні податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Змінено порядок оподаткування спадщини


25 березня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» від 23.02.2017 року № 1910-VIII (опублікований в газеті «Голос України» № 54 від 24.03.2017 ).

Норми Закону застосовуються до доходів, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року у вигляді спадщини/дарунка.

Оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб об’єкти спадщини, які успадковуються не тільки членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, але й об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї другого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Також не проводиться оцінка об’єктів, подарованих платнику податку, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою.

При цьому, доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України для оподаткування додаткового блага, тобто за ставкою 18%.

Працівник-інвалід за цивільно-правовим договором: ставка єдиного внеску

Нормами частини п’ятої ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для всіх платників ЄВ (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотків до визначеної бази нарахування ЄВ.

Відповідно до п. 13 частини п’ятої ст. 8 Закону ЄВ для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотків визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону бази нарахування ЄВ для працюючих інвалідів.

Згідно з п. 5 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ЄВ встановлюється відповідно до Закону у розмірі 8,41 відсотків суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

Враховуючи вищезазначене, юридична особа при виплаті працівнику-інваліду винагороди за цивільно-правовим договором застосовує ставку ЄВ у розмірі 22 відсотка.

Доходи є, а декларацію про майновий стан і доходи можна не подавати

Відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок .

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізична особа – іноземець, яка має постійне місце проживання в Україні, не може здавати нерухоме майно в оренду самостійно

Незалежно від того, що фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в України, здавання в оренду нерухомого майна здійснюється відповідно до вимог пп. 170.1.3 п 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, тобто через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.09)

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Згідно з п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у підкатегорії 103.28 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».