Вітаємо на сайті Тисменицької районної державної адміністрації

Методи проведення громадської експертизи

 

Назва методу

Суть методу

Можливості використання методу при проведенні громадської експертизи

Аналіз документів

Важливим джерелом інформації є документальний матеріал, який обов’язково збирається під час громадської експертизи: закони, нормативно-регулятивні акти, пропозиції для отримання фінансування, контракти, кореспонденція, протоколи зустрічей, звіти, брошури для громадськості та інші документи, пов’язані із діяльністю органу влади. Основна перевага документів полягає у тому, що вони були написані одночасно з документованими подіями, і тому їм не загрожує втрата пам’яті або її порушення. Основна їх вада полягає у тому, що їх було написано не для дослідження, а з іншою метою. Наприклад, протоколи засідання пишуть для того, щоб зареєструвати схвалені рішення, а не щоб виявити розходження або незгоди між учасниками засідання; у них також не завжди згадуються ті питання порядку денного, щодо яких не було досягнуто згоди.

Метод є основним при проведенні 99% громадських експертиз. Громадському експерту доцільно ознайомитися з такими типовими документами органів влади як: план діяльності на рік; звіт про діяльність в минулому році; державні цільові програми, що реалізовує орган, та звіти по них; штатний розпис; положення / закон про орган виконавчої влади, посадові інструкції працівників відповідного органу тощо. Більшість цієї інформації можна знайти на офіційному сайті відповідного органу виконавчої влади, в базі законодавства, отримати за письмовим запитом, або в інший спосіб.

Формалізовані інтерв’ю

Для такого інтерв’ю необхідно визначити перелік питань (тем), які необхідно дослідити, та попросити респондента скласти розповідь на згадані теми, так, як той це собі уявляє. Деякі з питань передбачатимуть коротку відповідь (сімейний стан, вид занять, тощо), інші будуть ставитися у закритому вигляді з поданням можливих варіантів відповіді. Питання повинні бути ретельно підготовані наперед, щоб респондент міг швидко на них відповісти. Питання можна  поставити й телефоном.

Метод корисний при експрес-опитуванні посадовців, коли треба швидко дізнатися позицію органу виконавчої влади з того чи іншого питання. Чимось нагадує такий журналістський прийом як «офіційний коментар» та власне так і готується. Метод доцільно використовувати при експертизі швидкоплинних подій, таких, наприклад, як повінь.

Глибинне (неформальне) інтерв’ю

Якщо необхідно зорієнтуватися в ситуації і правильно спрямувати власну діяльність з проведення експертизи, то у такому випадку доцільно використовувати глибинні інтерв’ю. Їх мета одержати розповідь респондента (особи, яку опитують), яка б спиралися на його власний досвід. Для цього ви просто треба поставити низку «відкритих» запитань. Важливо! Бажано робити нотатки під час інтерв’ю, записуючи основні моменти розмови і використовуючи слова респондента там, де це можливо.

Метод можна застосовувати по всіх видах експертизи. Натомість він особливо корисний при експертуванні незручних для влади тем (наприклад, корупція, торгівля людьми, наркоторгівля), коли, як правило, не можуть чи не хочуть відкрито надати інформацію. В такому разі доцільно проводити інтерв’ю з експертами в обраній вами темі.

Спостереження

Підтримуючи зв’язок з органом влади протягом тривалого часу, експерт приходить в установу і фіксує побачене у заздалегідь розробленому бланку.

 

За таким методом досліджується організація роботи органу, наприклад організація прийому громадян. Відвідувач може одразу оцінити наявність стільців у кімнаті очікування, зразків бланків для заповнювання, наявність та доступність туалетів тощо. Іноді метод використовується під час різноманітних стажувань в органах влади.

Письмове анкетування

Відповідаючи на письмову анкету людина має можливість обміркувати свої відповіді, за необхідності знайти потрібну інформацію, вивчити документи і надати свою обґрунтовану відповідь. Перелік запитань має бути відносно коротким, а заповнення анкети не повинне забирати багато часу.

Метод особливо корисний, коли треба максимально швидко з’ясувати думку великої кількості людей, що мають максимально подібні характеристики.

Контент-аналіз

Метод є одним з різновидів методу аналізу документів. Сутність його полягає у виокремленні в тексті певних слів або фраз, їх підрахунку на певний обсяг тесту та аналіз емоційного забарвлення, у якому вживалися ці слова. За цим методом досліджують різноманітні документальні джерела, які містять текст: книги, періодичні видання, промови, урядові постанови, матеріали нарад, програми, листи тощо. Метод дозволяє дослідити частоту згадування того чи іншого слова у взятому для аналізі документі. Як правило, чим частіше згадується те слово згадується, тим більше уваги до проблеми, якого це поняття стосується, приділяють органи влади.

Метод доцільно застосовувати, якщо треба дослідити частоту згадування тої чи іншої інформації (наприклад слова «корупція» під час засідань Уряду, або слова «расизм» в офіційних повідомленнях Служби безпеки України). Просто підрахувавши кількість обраних одиниць аналізу на весь обсяг взятої для аналізу інформації, можна легко дізнатися, чи дійсно орган влади хоча б регулярно говорить про проблему, якою він офіційно має займатися.

Фокус група

Фокус-групи проводяться задля глибоких обговорень різноманітних аспектів діяльності органів виконавчої влади. Участь у фокус-групах беруть як правило представники однієї групи з однією визначальною рисою – посадовці тої чи іншої категорії, національна меншина чи мешканці конкретного населеного пункту тощо. Під час фокус-груп відбувається розгляд не більше як 2-5 добре підготовлених питань, який триває не більше двох годин. У вільній дискусії учасники розповідають про своє розуміння проблеми, висвітлюють свій досвід з порушуваного питання, а також дають багато непрямої інформації за темою, що цікавить.

Якщо краще про адміністративну послугу не скаже ніхто окрім її надавача чи клієнта – користуйтеся фокус-гупою. Наприклад, при оцінці якості послуг із соціальної реабілітації осіб, що відбули покарання, найбільше розкажуть або працівники системи, або колишні в’язні.