Вітаємо на сайті Тисменицької районної державної адміністрації

Основні зміни у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За період вересень-листопад  2016 року прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а самеЗакон України від 06 вересня 2016 року №1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», (набрав чинності 02 листопада 2016 року), Постанову від 9 листопада 2016 року № 806 «Про внесення змін до деяких постанов Кабітету Міністрів України з питань державної реєстрації», якими врегульовано низку питань у сфері державної реєстрації.

Зокрема, вищенаведеними нормативно-правовими актами внесено зміни до  Закону України про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (надалі Закон) та «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, що  визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Розглянемо деякі основні зміниу сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень які потрібно знати заявнику.

Новою редакцією Закону змінено правила подання документів за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Так, Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі за умови ідентифікації заявника (фізичної або юридичної особи) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.

У разі коли оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Форма заяви затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5 «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява.

Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.

За бажанням заявника - власника об’єкта нерухомого майна в заяві зазначається електронна адреса такого власника для здійснення з ним зворотного зв’язку у передбачених законодавством випадках.

За бажанням заявника відповідна заява може бути сформована та роздрукована у двох примірниках, один з яких після проставляння підписів заявником та особою, яка сформувала таку заяву, надається заявникові.

Після проставлення заявником підпису на заяві уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації прав реєструє заяву в базі даних заяв.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.

Заява не підлягає реєстрації у базі даних заяв за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг, та у разі внесення відповідної плати не в повному обсязі.

 Змінено правила отримання документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Замість інформаційної довідки з реєстру надається рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав  в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Змінено підходи до визначення строків проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно з нововведеннями відсутнє розмежування у визначенні строків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно залежно від того чи є це підприємство як єдиний майновий комплекс чи ні, а також збільшено строк для державної реєстрації обтяжень, іпотек речових прав, надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно ст. 19 Закону встановлено наступні строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав:

державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, з дня реєстрації відповідної заяви в Держаному реєстрі прав;

державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав;

внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав;

зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 годин з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.

Розширено перелік підстав для зупинення реєстраційних дій.

Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій, державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників.

 Рішення суду або заява власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Про відновлення реєстраційних дій (крім відновлення реєстраційних дій на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій, після прийняття рішення про відновлення реєстраційних дій загальний строк розгляду відповідних заяв продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Врегульвано нові підходи справляння плати (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав.

В новій редакції викладена стаття 34 Закону «Плата (адміністративний збір) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав».

Слід звернути увагу на ч.4 ст.34, оскільки за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У цьому випадку розмір адміністративного збору не ставиться у залежність від строку державної реєстрації прав.

Заслуговує на увагу регулювання справляння адміністративного збору за реєстрацію речових прав на нерухоме майно співвласників. Так, адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав. У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі. У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі кожним із співвласників.

Згідно з нововведеннями на рівні закону врегульовано розміри адміністративного збору за отримання інформації з Державного реєстру прав. Частиною 6 ст. 34 Закону встановлено розміри адміністративного збору, що справляються за отримання інформації з Державного реєстру прав, у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону. Оскільки ст. 32 Закону регулює основні засади надання інформації з Державного реєстру прав поза процедурою державної реєстрації, то відтепер надання інформації у формі витягу з реєстру за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав/обтяжень здійснюється без плати за надання інформації. Таким чином, від 02.11.2016 року за державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень заявник зобов’язаний здійснити лише один платіж : адміністративний збір за проведення реєстраційних дій (плата за надання витягу в цьому випадку не здійснюється).

Також застосований справедливий підхід до осіб, що звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав. Він полягає у тому, що у разі коли державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені статтею 19 Закону, ці особи не звільняються від сплати адміністративного збору.

Крім того, закріплене правило, за яким адміністративний збір не справляється за внесення змін до записів Державного реєстру прав пов’язаних із приведенням у відповідність до законів України у строк, визначений цими законами.