Вітаємо на сайті Тисменицької районної державної адміністрації

Щодо робити, якщо втрачено правовстановлювальні документи на об’єкт нерухомого майна.

На сьогодні законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не передбачено видачу дублікатів свідоцтв про право власності на нерухоме майно, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав після 01 січня 2013 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом  внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав па нерухоме майно (далі-Державний реєстр прав).

Відомості про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яка була проведена протягом 2013 - 2015 років, відповідно до положень Закону відображені у Державному реєстрі прав. До таких відомостей віднесені і відомості по підставу виникнення права власності на нерухоме майно.

Отже, право власності на нерухомість підтверджується не свідоцтвом, а відповідним записом у Державному реєстрі прав.

При цьому слід зазначити, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну  або  припинення  речових  прав  на нерухоме  майно та  їх  обтяжень, зареєстрованих    у    Державному    реєстрі    прав,    вчиняються    на    підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі (абзац 2 частини п'ятої статті 12 Закону).

Згідно  з   пунктом   1.1.   Глави   11   Порядку  вчинення   нотаріальних  дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що посвідчують право власності (довірчої власності) на майно,   що   відчужується   або   заставляється, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. У разі посвідчення правочинів щодо відчуження та застави нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі прав, документи, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно, не подаються.

Отже, відсутність правовстановлювального документа на нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі прав, не обмежує його власника у праві ним розпоряджатись.

Слід зазначити, що на цей час в законодавстві закріплені механізми внесення запису до Державного реєстру прав у разі втрати власником об'єкта нерухомості правовстановлювальних документів, зокрема свідоцтв про право власності та державних актів про право власності на землю, на підставі яких була проведена державна реєстрація прав до 1 січня 2013 року.

Так, відповідно до пункту 53 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2016 року № 1127 (далі - Порядок), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

При ньому вказана норма врегульовує питання проведення державної реєстрації речового права, а не про повторної видачі втраченого, зіпсованого або пошкодженого документа.