ЗАКОН УКРАЇНИ (ПРОЕКТ)
Про заходи щодо законодавчого забезпечення
реформування пенсійної системи
15) у Законі України
“Про
пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших
осіб:
статтю 7 доповнити реченнями такого змісту: “У
разі коли особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та
Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,
призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії,
на який особа має право відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення
осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, і розміром пенсії
із солідарної системи відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування”, яка визначається в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного
бюджету.”;
у статті 12:
пункт “а” викласти у
такій редакції:
“а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,
іншим особам, зазначеним у пунктах “б”—“д” статті 1І цього Закону (за винятком
осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку,
якщо вони звільнені зі служби:
до 31 січня 2011 року і на день
звільнення мають вислугу 20 років і більше;
з 1 лютого 2011 року по 31 січня 2012
року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;
з 1 лютого 2012 року по 31 січня 2013
року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1 лютого 2013 року по 31 січня 2014
року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
з 1 лютого 2014 року по 31 січня 2015
року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1 лютого 2015 року і на день
звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше;”;
у пункті “в” цифри і слово “15 років” замінити цифрами
і словами
“20 календарних років і більше”;
у статті 13:
у частині першій:
пункт “а” викласти у такій
редакції:
“а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,
військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,
іншим особам, зазначеним у пунктах “б”—“д” статті 12 цього Закону
(пункт “а” статті 12), звільненим зі служби:
до 1 лютого 2011 року Ї за вислугу 20 років Ї 50
процентів (звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я Ї 55 процентів);
з 1 лютого 2011 року по 31 січня 2012 року Ї за
вислугу
21 рік Ї 53 проценти (звільненим у відставку за віком або за станом
здоров’я Ї 58 процентів);
з 1 лютого 2012 року по 31 січня 2013 року Ї за
вислугу
22 роки Ї 56 процентів (звільненим у відставку за віком або за станом
здоров’я Ї 61 процент);
з 1 лютого 2013 року по 31 січня 2014 року – за
вислугу
23 роки Ї 59 процентів (звільненим у відставку за віком або за станом
здоров’я – 64 проценти);
з 1 лютого 2014 року по 31 січня 2015 року – за
вислугу
24 роки – 62 проценти (звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я –
67 процентів);
з 1 лютого 2015 року – за вислугу 25 років –
65 процентів (звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я –
70 процентів).
За кожний рік вислуги понад вислугу років, зазначену у
цьому пункті залежно від року звільнення, – додатково 3 проценти
відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 цього Закону);”;
у пункті “в” слова і цифри “: за вислугу 15 років — 40 процентів
відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру
на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж” замінити
словами “у розмірі”;
у
частині другій цифри “
у частині першій
статті 26 слова і цифри “Ї чоловікам старше
60 років і жінкам старше 55 років” замінити словами і цифрами “, які досягли
пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування”,”;
у частині
четвертій статті 30:
у пункті “б”
слова і цифри “(чоловіки Ї 60 років, жінки Ї 55 років)” замінити словами і
цифрами “, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування”,”;
у пункті “в”:
слова і цифри “після
досягнення чоловіками 55 років,
жінками Ї 50 років або якщо вони є інвалідами” замінити словами і цифрами “не
раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26
Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, або
якщо вони є інвалідами”;
доповнити пункт
абзацом такого змісту:
“Відповідне зниження пенсійного віку жінкам,
встановлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення
періоду збільшення віку виходу на пенсію до 31 грудня 2020 року.”;
у частині першій
статті 40 слова і цифри “: чоловіки Ї 60 років,
жінки Ї 55 років”
замінити словами і цифрами “пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону
України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;
частину п’яту
статті 43 викласти у такій редакції:
“Максимальний розмір
пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової
допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат
до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим
категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може
перевищувати дванадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які
втратили працездатність.”;
16) у пункті 11 статті 1 Закону України “Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням
Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” цифри і слова “15 років” замінити цифрами і словами
“20 календарних років”, цифри і слова “40 відсотків від грошового забезпечення
із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не
більше ніж” виключити;
17) у пункті 2 статті 15
Закону України “Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей” абзац перший після слів “умов
контракту командуванням,” доповнити словами “та мають вислугу 10 років і
більше”;
абзац другий після слів
“Кабінетом Міністрів України,” доповнити словами “які мають вислугу 10 років і
більше”;
18) у Законі України “Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування”:
текст статті 26 викласти у такій редакції:
“Особи мають право на призначення пенсії за віком
після досягнення
60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї
статті, право на пенсію за віком мають жінки 1960 року народження і старші
після досягнення ними такого віку:
55 років — народилися до
31 січня 1956 року;
55 років 6 місяців — народилися
з 1 лютого 1956 року по 31 липня 1956 року;
56 років — народилися з
1 серпня 1956 року по 31 січня 1957 року;
56 років 6 місяців — народилися
з 1 лютого 1957 року по 31 липня 1957 року;
57 років — народилися з
1 серпня 1957 року по 31 січня 1958 року;
57 років 6 місяців — народилися
з 1 лютого 1958 року по 31 липня 1958 року;
58 років — народилися з
1 серпня 1958 року по 31 січня 1959 року;
58 років 6 місяців — народилися
з 1 лютого 1959 року по 31 липня 1959 року;
59 років — народилися з
1 серпня 1959 року по 31 січня 1960 року;
59 років 6 місяців — народилися
з 1 лютого 1960 року по 31 липня 1960 року;
60 років — народилися з
1 серпня 1960 року по 31 грудня 1960 року.”;
частину третю статті 27 викласти у такій редакції:
“3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням
надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за
особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії,
встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати дванадцяти
прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.”;
абзаци перший і другий частини першої статті 28
викласти у такій редакції:
“1. Мінімальний розмір
пенсії за віком з урахуванням збільшення пенсії, передбаченого абзацом
другим цієї частини, за наявності у чоловіків 35
років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлюється у розмірі
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного
законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії,
передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній
системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
За кожний повний рік страхового стажу
понад 35 років чоловікам і
30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії,
обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як
на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці
першому цієї частини.”;
у статті 29:
у частині першій слова і цифри “передбаченого статтею
доповнити статтю частиною такого змісту:
“3. Жінкам, які народилися у період з 1 лютого 1956 року по 31 липня
1960 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії,
обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі
2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи
з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.”;
останній абзац частини
першої статті 32 замінити абзацами такого змісту:
“від 32 років до
досягнення особою 34 років включно — 5 років;
від 35 років до
досягнення особою 37 років включно — 6 років;
від 38 років до
досягнення особою 40 років включно — 7 років;
від 41 року до
досягнення особою 42 років включно — 8 років;
від 43 років до
досягнення особою 44 років включно — 9 років;
від 45 років до
досягнення особою 46 років включно — 10 років;
від 47 років до
досягнення особою 48 років включно — 11 років;
від 49 років до
досягнення особою 50 років включно — 12 років;
від 51 року до
досягнення особою 52 років включно — 13 років;
від 53 років до
досягнення особою 54 років включно — 14 років;
для осіб 55 років і
старших — 15 років.”;
у частині другій
статті 33 слова і цифри „ — у чоловіків 25, а у
жінок — 20 років страхового стажу” замінити відповідно словами і цифрами “страхового стажу, необхідного для
призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого статтею 28
Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,”;
у статті 34 слова і
цифри “ Ї чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років” замінити словами
і цифрами “, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього
Закону,”;
у статті 40:
абзаци перший і
третій частини першої викласти у такій редакції:
“1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата
(дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі
коли страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше
60 місяців, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за
будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня
2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1
липня 2000 року.”;
“За вибором особи, яка звернулася за призначенням
пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення
пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд
за умови, що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості
страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи
можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за
інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком
до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує
постійного стороннього догляду, непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але
не довше, ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку, за період з 1 липня
2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягає
загальнообов’язковому
державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11
цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї
частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим ніж
60 календарних місяців.”;
у частині другій:
абзаци четвертий і сьомий викласти
у такій редакції:
“Зс Ї середня заробітна плата
(дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої
сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення
за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної
плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами
виконавчої влади у галузі статистики, економіки, праці та соціальної політики і
фінансів;”;
“У разі відсутності на момент
призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну
застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка
відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній
рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна
заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по
Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону
враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним
перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання
даних про заробітну плату (дохід) в середньому на одну застраховану особу в
цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього
Закону враховується для обчислення пенсії;
абзац двадцять третій після
слів і цифр “у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону” доповнити словами і
цифрами “та за періоди, які
включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім статті 24 цього Закону”;
частини третю і четверту
статті 42 викласти у такій редакції:
“3. У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії,
обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють
(провадять діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового
мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов’язану з
отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої
діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму, який
встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
4. У разі коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала
працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24
місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку)
пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із
заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати
за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону,
із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який
враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі коли застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має
менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше
ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням
страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної
плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для
обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, то за
його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того,
скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії з
урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано)
пенсію.
Обчислення страхового стажу,
який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не
раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час
призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не
поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах,
передбачених Законом України
“Про пенсійне забезпечення”, та які не досягли віку, встановленого статтею 26
цього Закону.”;
частину третю статті 45 викласти у такій редакції:
“3. Переведення з одного виду пенсії на інший
проводиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами з урахуванням
заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті
40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати
(доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку)
пенсії.”;
у розділі XV
“Прикінцеві положення”:
пункт 7 викласти у такій
редакції:
“7. Достроково
призначена пенсія за віком з урахуванням підпункту “г” частини першої
пункту 1 статті 26 Закону України “Про зайнятість населення”, пункту “в” частини другої
статті 12 Закону України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття
з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого
енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему” та статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян
похилого віку в Україні” у період до
досягнення
пенсійного віку, встановленого законодавством для відповідної категорії осіб,
працюючим пенсіонерам не виплачується.”;
доповнити розділ пунктом 71 такого
змісту:
“71. Особам, які на дату досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26
цього Закону, працюють у закладах та установах державної або комунальної форми
власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу
років відповідно до пунктів “е”—“ж” статті
55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий
стаж чоловіки Ї 35, жінки Ї 30 років на таких посадах, при
призначенні пенсії за
віком виплачується грошова
допомога, яка не підлягає оподаткуванню,
в розмірі десяти місячних їх пенсій станом на дату її
призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснються у
разі коли таким особам раніше пенсія не призначалася за рахунок коштів, з яких
виплачується пенсія.
Обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм її виплати здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.”.